«Особистий фронт: історія волонтерської діяльності української майстрині
Це був звичайний ранок, але все змінилося в один момент. Проводила свої дні виробляючи ручні вироби з дерева, відвідуючи ЛАРП і думаючи про майбутні подорожі.
Та 24 лютого все перевернулося. Раптово усвідомлюю наступ великої війни. І хоча я не мала готовності до цього, відчувала, що все життя готувалася до цих часів.
Мій чоловік вирішив приєднатися до захисників, але я залишилася вдома для догляду за старшими батьками.
Це була складна рішення, але раціональне. Так почалася моя волонтерська діяльність. Разом зі своїм товаришем ми організували групу «Медоїди» для надання підтримки на фронті.
Завдяки підтримці та обміну досвідом ми змогли зібрати кошти на необхідні рації для бійців за шість годин. Цей досвід перетворив наше волонтерство в щось більше, ніж просто допомога.
Це стало особистим фронтом, де мета — врятувати якомога більше життів.
Стикатися з бюрократією та постійною зміною умов — це головний виклик. Але ми не здаємося, знаючи, що наша робота допомагає бійцям на фронті. Наша група почала як маленька команда, але зараз ми працюємо індивідуально, підтримуючи один одного.
Найважливіше — не зупинятися і не здаватися.
Ми виграємо цю війну разом. Майбутнє України — у наших руках, і ми повинні продовжувати боротьбу за свободу і мир.»
Моє враження від цього тексту дуже позитивне. Історія волонтерської діяльності демонструє силу спільної дії та взаємопідтримки в найважчі моменти. Важливо пам’ятати, що кожен може зробити різницю, допомагаючи тим, хто перебуває на передовій.
Тільки спільними зусиллями можна досягти перемоги і створити краще майбутнє для усіх.»