Синдром рятівника — це стан, коли людина намагається нав’язати свою допомогу і поради оточуючим, навіть коли їхній втручання не потрібне. Це може походити від різних причин, таких як недокоханість у дитинстві, бажання домінувати, страх перед хаосом у житті, нездатність терпіти сильні емоції і уникнення власних проблем. Проявами синдрому рятівника може бути постійне бажання вирішувати проблеми інших, нав’язувати свою думку, відчуття провини за чужі дії і навіть втомленість від надмірної допомоги.
Для того, щоб позбутися цього синдрому, важливо подумати про себе, свої потреби та власні мотиви допомагати іншим. Варто навчитися пропонувати допомогу лише тоді, коли її просять, і навчитися почувати межу між реальною допомогою і ведмежою послугою.
Кожен має право приймати власні рішення і брати відповідальність за них. Зосереджуйся на собі, своїх власних потребах та дозволяй іншим розвивати власну самостійність.
Це важливо для психологічного здоров’я, бо постійне втручання в життя інших може веде до втрати власного самопізнання та вибору. Освідомлюй свої мотиви і навчися бути підтримкою та допомагати з повагою до особистих меж інших людей.
Допомога має бути запрошена та відчута як приємна, а не нав’язлива та контрольна.