Сьогодні ми долучимося до розмови про те, як керувати своїми емоціями під час капризів та істерик дітей.
Точка зору, яку я додам до цієї теми, полягає в тому, що важливо зрозуміти, чому дитина може вчиняти так, а також як допомогти їй впоратися зі стресом.
Світлана Єфременкова, досвідчений психолог та автор книг про батьківство, розкриє ключові аспекти в управлінні емоціями та взаємодії з дітьми. Важливо розуміти, що істерика для дитини — спосіб виразити свої почуття та привернути увагу, навіть якщо це може здатися не вдалою стратегією.
У світі, де діти зіштовхуються із стресом та неспокоєм, управління емоціями стає ще важливішим завданням для батьків.
До шести-семи років мозок дітей не повністю сформований для регулювання емоцій, тому важливо підтримувати їх та допомагати заспокоїтися під час істерик.
Я пропоную розглянути п’ять прийомів, які сприяють кращій взаємодії з дитиною під час капризів та істерик:
1. Розуміння, що дитина не намагається завдає вам болю, а просто шукає увагу та підтримку.
2.
Забезпечення відчуття безпеки та спокою дитині, навіть у ситуаціях стресу.
3. Обійми та фізичний контакт як спосіб допомогти дитині відчути підтримку.
4. Часті розмови та обговорення з дитиною складних тем, щоб допомогти управляти її емоціями.
5. Використання «Допомагайка» — маленької іграшки, яка символізує підтримку та безпеку у складних моментах.
Моїм особистим переконанням є те, що дотримання спокою та збереження позитивного емоційного стану допомагають батькам ефективніше взаємодіяти з дітьми та допомагати їм управляти емоціями під час стресових ситуацій.
Важливо знати, що наші власні емоції мають великий вплив на те, як дитина відчуває себе і як реагує на події навколо. Тому прагнення зберігати спокій та позитивний настрій може стати важливим інструментом виховання та розвитку взаєморозуміння з дитиною.
Зараз, коли в світі спостерігається багато стресових ситуацій, важливо навчитися керувати власними емоціями та підтримувати дітей у складних моментах. Розуміння, сприяння безпеці та емоційній підтримці можуть стати ключовими складовими успішного виховання.